Затягнений димом
Світанок нової ночі
З отруйного сну посмаком.
Росте коса із диму
До неба
До гори
Біля старого ліхтаря ноги
Залишеного темряві.
Уже без світла
Тепер рудий
Стоїть сталевий вартовий.
Свідок покинутих сезонів парку
Лиш тінь свою самотню
Кидає на сиву лавку.
Дотліє до кінця
Оте опале листя
Яке у літі мить живе.
І знову в п’ятах молоде
Нове кислотне золоте
А далі буде ще …
А буде ???
10:12:22:02:59
Lvivskiy≈Andriy
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
