Верховоди у Кремлі
Підлу справу розпочали,
Щоб не було на землі
Більше нашої держави.
Сподівались за три дні
Києвом заволодіти,
Блискавично у війні
Нам ярмо своє надіти.
І жорстокістю солдат
Українців гамувати,
Нищити усе підряд,
Розтрощить, розграбувати.
Добровільно він пішов
В Україну воювати
І для себе тут знайшов,
Матір чим буде втішати.
Обіцяв він унітаз
З України надіслати,
По нужді щоб кожен раз
Їй на двір не вибігати.
Особливо у ті дні,
Коли носяться скрізь грози,
Чи як в зимовій порі
Дошкуляють всім морози.
Тільки сталося не так,
Не на те все ж сподівався.
У одній з нічних атак
Із життям він розпрощався.
Щиро нагородимо
І не станемо скупитись,
Трупами поробимо
Всіх охочих поживитись.
Ми всі навчені давно
За добро добром платити
Нам єдине не дано:
Ворогів своїх любити.
Опір будемо чинить
Будь-якій ворожій силі.
Край від ворога звільнить
Ми спроможні, не безсилі.
Все відчули вороги
І в Москві не забувають,
Українці-вояки
Гідно край свій захищають.
Голови свої зложить
Всі готові за свободу
І надійно послужить
Героїчному народу.
Перемогу будем ми
У війні цій святкувати
А призвідцям до війни
Не уникнути розплати.
20 серпня 2022 р.
А.О. Станкевич (автор твору Ветеран ІІ Світової Війни 1939 – 1945 рр.)
