і знов мені на серці важко
випустив із рук я пташку
пташкою тією була ти
будь ласка, теж мене ти відпусти
та якщо не відпускаєш,
хоч помилуй на секунду,
та якщо не любиш ти,
нащо мучити мене,
нащо жити, не любити,
та ненавидіти всіх,
нащо потім говорити,
що немає більше сил,
відпусти мене, прошу я,
лиш без мене тобі краще,
лиш без мене ти живеш,
а мені на серці важче,
та нічого, все забудем,
як кошмар нічний отой,
як ми втратили любов,
та забудемо про біль,
що на серці, наче гниль,
ні життя мені не дасть,
не придбає, не продасть,
відпусти мене, прошу,
наче пташці говорю,
що наснилася мені ти,
відпусти та і забудь.
Федько Хмільник
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
