Ти прийшов у снах зажурений втомою,
Відлітаючи в даль посеред ночі,
І бентежно спустошено дивився прям у вічі
Та просив пробачення тої весни.
Твої руки до долу опущені вперше,
І вуста холодні як сніг,
Синій колір – улюблений втечі,
Синій колір твій, крижаний…
Погляд скляний пролітає крізь мене,
Блакить балУх зачаровує знов,
Це відчуття окрилує в небо
І в котре тебе спихає на землю.
Переможно подоланий ти зрештою тут,
Обвіяний сумнівами вечорів сірих дум
Вітер приніс крихту надії,
Дихання пристрасне з хвилинами тліє.
Тривога проклята знову прийшла,
Тихо, безшумно спогади принеслА,
Перевернуті думи, догадки крізь сон,
Через люстерко не зрозумієш нічого…
Айра Аскет🤍
Кучеренко Ірина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
