Від добра, добра не шукають,
Коли душі рятунку благають.
Хтось від втоми та бід потерпає
І так розум спочити бажає.
Та в людини є сильна природа,
І яка не була б перешкода –
Доля змусить усе подолати,
Між людей добра пошукати.
Так, буває – зневіра наступить,
Хтось поможе, а хтось переступить…
Фібри плачуть, від болю волають,
Коли струни безжально ламають!
І настане розчарування,
Де подітися!? Втіха – ридання…
Та добро хтось теплом подарує,
Вмить полегшення зразу відчуєш!
Є баланс між добром і злом,
А спокуса чатує кругом!
Ще не раз нас змусять обрати –
Дарувати добро, чи минати?
ND💗
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
