Війна і дім
Я був колись, колись я жив,
В мені життя родилось і вмирало,
Колись увесь я людям був служив,
Й не відчував, що жити зовсім мало.
Я був ще досить молодим,
Мені б ще жити довго та щасливо,
Я жив в краю під небом голубим,
А поряд жовте жито влітку дозрівало.
Я жив, в мені життя жило,
В мені і плакали, сміялись і кохались,
Моє життя і їх в єдине ціле заплело,
Де б не були завжди до мене повертались.
Я їх любив, я їх зберіг,
Тоді коли все це ось сталось,
У мить одну я сам поліг,
А їм моє життя зосталось.
Усе мине і знов життя поверне у село,
І з часом все забудеться жахливе,
Мене ще відбудують і як раніш було,
В мені життя відродиться бурхливе.
Я не помер, життя моє у вас,
Я буду жити далі разом з вами,
Життя мого вогонь іще не згас,
Обставите мої кімнати своїми ви речами.
І знову жити будем разом ми,
Я – дім і двір мій, що навколо мене,
І ви, і діти ваші із своїми вже дітьми,
Кімнат для вас усіх у мені стане.
Шевченко В.М.
02.10.2022 р.
Василь Шевченко
