Ти відчуєш холодне повітря,
Що торкнеться твоїх босих ніг.
Забуваєш і вже не забудеш,
Тих, хто боровся, а сьогодні вже ліг.
Може серце їх охололо,
Може більше не встануть з могил.
Будуть жити герої зі мною,
Ти також згадуй про них.
У холодних окопах лежали,
І в холодній труні полягли.
Якби дядьки у війні не грали,
Може б зараз ходили брати.
Мати плаче і п’є чорне море,
Замість чаю в стакані, вода.
Чи не краще щоб світло світило,
Але ж в серці іскри вже нема.
Запалають колись феєрверки,
І не буде свистіти війна.
Але ті, хто помер, вже не встануть,
Сяйво в небі для них вже дармла.
Ляна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська