Скільки наша земля має часу страждати?
Чому з давніх часів, і в теперішній час
Наші землі родючі, та народ працьовитий,
Від набігів ворожих мають весь час
страждать.
У князівські часи,то Татари й Монголи,
А іще Печеніги топтали степи.
І тоді зброю брали прості хлібороби,
Щоб дітей захистити від цієї орди.
Йшли роки і прийшло до нас лихо заморське,
Захотіли і Турки у нас панувать.
Грабували,вбивали,
Забирали в неволю,
Тут прийшлось козакам за ці землі стоять
Та минали часи і тепер уже Німці,
На залізних машинах почали нас бомбить.
Знов народу прийшлось в руки брати гвинтівки,
Відбивать героїчно кожен метр землі.
Ось настало на дворі двадцять перше століття,
Всі спокійно жили й не могли уявить.
Що в сусіда проснуться загарбника гени.
Знову нашій землі потопати в крові.
Ну коли уже прийде мир у наші оселі,
Від боїв і розривів відпочине земля.
Покоління майбутні не побачать насилля.
Більш ніде не почнеться проклята війна.
Верещако Сергій
