Вік живи і вік учись

Ну ось і все,настав той час коли ми ще одну сторінку із життя перегорнули,ми ніби перейшли в наступний клас і трохи досвіду здобули.і знову вибір є за нами,і ми помалу крок за кроком,порозумнішаєм з роками та зустрінемся з новим кроком.наша школа бере свій початок в ті часи як з’явились на світ,і ми вже починаєм сприймати цей незвіданий довгий політ.спочатку вчимося ходити і ложку тримати в руках,нас батьки починають учити що потрібно в дитячих роках.ми потрохи на ноги стаємо і самі тяготієм до знань і від життя почергово беремо відчуття і удачі й страждань.нас навчають читати й писати й ще багато чого вчителі і ми починаєм свій шлях будувати хоч здається ще зовсім малі.в колі друзів звичайно буваєм про навчання не чуємо слів і не завжди помічаєм друзів постійний вражаючий вплив.кожна обставина,кожна подія,що відбувається з нами,нас повчає,морозить чи гріє і наділяє якимось слідами.трапляється робимо вірно,але бувають у всіх помилкИ ,виправляємо ми їх покірно і знову вчимося латати дірки.ми знаходим постійну роботу,ну а з часом створюєм сім’ю,в нас з’являються нові турботи і ми знову гриземо науку свою.вчимось поводитись з дітьми,вчимося жити самостійно,і хоч стаєм дорослими людьми чого небудь навчаємось постійно.а згодом діти підростають і їх життя уже чекає за дверима,вони його ази вивчають і ми вчимося разом з ними.і хочемо пізнати знову що небудь ще незвідане,нове,хоч розуміємо чудово що корабель до берега пливе.весь вік це необмежена наука,яку не розуміємо до кінця,якій належать наші радості і муки,якій до смерті віддаєм свої серця.
Пастух андрій