Я по секрету скажу так, чекала
Чекала я на тебе пів віка.
Час швидко йшов, а я знов поринала
У ті думки, мов то була стрімка ріка.
Я ріку зупинила самостійно
Забути так хотілось хоч на мить
Мені вдалось. Для тебе це огидно?
Забути того, хто до мене не спішить?
Скріпивши серце – я більш не повернусь
Якщо спитаєш – відповідь одна
Чи ждала я? Чи плакала? Молилась?
Яка різниця? Головне – змогла.
Змогла забути очі, посмішку, твій голос
З тобою забувала геть про все.
Але тепер прокинулась – і в космос
Тепер заради себе я зроблю усе.
Якщо мене спитати, чи любила?
Я відповім, що справилась сама.
Чекала я на тебе довге літо
Але тепер я розумію – все дарма.
Я сильна і я зможу, знайду нову любов
І по секрету скажу, що не повернусь знов
промінчик_сонця
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
