Він зустріне її на околиці Львова
Там де давно вже не ходять трамваї
І не промовивши жодного слова
Подарує букет білих конвалій
Вона вже, напевно, летить в літаку
Згадає про нього на березі моря
А йому сусіди викличуть швидку
Коли душу розриватиме від горя
Вона відчуватиме втрачений зв‘язок
Засинаючи в обіймах самотності
Бо коли до щастя всього один крок
У серці виникає місце для гордості
Він реальність безжальну буде проклинати
Переживши ще один похмурий вечір
Вона навчила його міцно кохати
Та не шукати причини для втечі
Він чекатиме в кінці магістралі
Набравшись нарешті терпіння
Вона не буде жити в печалі
Її давно вже не мучить сумління
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
