Він сьогодні допише ще одну осінь
В календар такої звичної самотності
Минулим жити давно вже досить
Почуття ховаючи за силуетом гордості
Він сьогодні допише вражаючу повість
“Чотири роки під лезом брехні”
Коли з думками боролася совість
Коли не вірилось самОму собі
Вона прийме після роботи душ
Разом з макіяжем змиє всі спогади
Зігріє душу бокал Монте Руж
Сльозами в долоні випадуть опади
Її голос кричить з під лівих ребЕр
Він не забув знайому тональність
Вона приходить у снах дотепер
Туди де ніхто вже не вірить в реальність
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
