Віра в стихії

Рідна віра,це прадідів мудрість,
Як в гармонії з всесвітом жить.
Що в стихіях є духи природи,
Треба з ними уміть говорить.

Ліс для кожного рідна домівка,
І не треба у домі смітить.
А якщо будеш шкоду робити,
Не відпустить тебе Лісовик.

Воду предки завжди шанували,
Її капля початок життя.
І Богиню води прославляли,
Слава Дані на довгі віка.

До вогню особлива пошана,
Він є батьком славетних стихій,
Подарунок з небесної кузні,
Щоб домівки зимою зігрів.

А про матінку землю казали,
Годувальниця ти всіх Родів.
Шанобливо тебе обробляли,
А зимою давали спочить.

Про Стрибога також пам'ятали,
Він славетний володар вітрів.
Моряки йому пісні співали,
Він вітрила наповнював їм.

Цим знанням із дитинства навчали,
Не релігія це , а життя.
Про цю віру книжки не писали,
А наповнювали нею серця.