Як далі жити сам не знаю
Стою у прірви на самім краю
Я в житті отак догрався
Що в трьох одразу закохався
Одну дівчину звати: Віра
Моє натхнення, і довіра
Надихає розум ніби ліра
Що описана в Шекспіра
Дівчина друга це: Надія
Коли поряд моя мрія
То в душі немов стихія
Зносить все магічна дія
Дівчина третя це: Любов
Скарб кохання я знайшов
І без будь яких розмов
Серце кличе знов і знов
Розриває серце поміж трьох
В душі стоїть переполох
І ледве біль я цю терплю
Бо всіх однаково люблю
Мабуть стану я Султаном
І буду жити з ними разом
Щоб не було у нас проблем
Я об’єднаю всіх в гарем
Ігор Лівак
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
