Вірність

Пройшли роки…
Вже стихла в серці біль…
Лиш подумки не раз я повертаюсь
У молодість, що з смаком гіркоти.
І в цьому всьому винен тільки ти.
У дітях втіху я свою шукала,
Без них життя своє не уявляла.
Я ними дихала і ними я жила.
Своє життя я дітям віддала.
Спливли роки, як тиха течія …
Повиростали діти – посивіла я.
В дітей давно компанія своя,
А я, як і колись, одним одна.
Ні, не одна, бо в мене ж діти !
Я буду їхнім успіхам радіти.
Я вбережу їх від біди,
Бо поруч з ними буду я завжди.
Я молитвами дорогу їм встелю,
Від біди собою затулю.
Попрошу для них у Бога я –
Многія і благія літа.

Автор Людмила Трищук – Луцук
Людмила Трищук-Луцук