У світі, де доля ткачів візерунків,
Де кожен крок — це крапля величі,
Вірте у любов, мов світла зоря,
Вона — джерело життєвої долі.
Любов — це мова, що мовить серцям,
Її тепло відчуваємо в кожнім дзвоні.
Вона — як ріка, що в собі несе тепло,
І в кожній хвилі нас приголомшує своєю силою.
Вірте у любов, як вірять в пісню пташок,
Що над полями співають весною.
Вона — той маяк у морі життя,
Що керує нашими думками й мріями.
Любов — це сонце, що зігріває душу,
Вона — відгук дзвоника у серці кожної людини.
Без неї ні день, ні ніч не має сенсу,
Бо вона — джерело нашої життєвої гармонії.
Тож вірте у любов, як вірять в магію,
Вона — той дарунок, що ллється з висоти.
Вона — наша сила, наша найвища мета,
Тож вірте у неї, бо вона варта того.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
