Катя, ти в серці несеш біль і смуток,
Країна стоїть, як у тіні бурі,
2022-й — рік темних ночей,
Де війна прийшла, і зламала все навкруги.
У твоїх очах — сльози та страх,
Ти бачиш руїни, де були життя,
Ти чуєш крики, що линуть у небо,
І вітер, що несе біль від кожної втрати.
Земля під ногами горить, наче пекло,
Та ти, мов світло, не відступаєш,
Силу береш з кожного спільного болю,
І віриш у те, що буде після цього.
Біль твоєї душі — це біль усієї нації,
Та у твоєму серці ще горить надія.
Ти — голос тих, кого відібрала війна,
Ти — промінь, що світить у темряві.
Не забути, не пробачити, не схилити голови,
Ми будемо стояти, ми будемо боротися!
Ти — символ того, що надія не вмирає,
Ти — частинка всіх тих, хто не зламався.
Катя