Зима, як розбита вітрами скрипка,
Не випросить в неї любові пісню,
Мороз натхненно малює на шибках
Троянди білі.. пізні…
І, здається, все навкруг обледеніло,
Обледеніло в серці і в душі.
Сніжні рими до вікна підлетіли,
Присіли на мої вірші…
Спиваю мандарин солодкий запах,
Торкаючись морозом мальованої троянди
На хвої маленький лапках
Виблискують сніжинки, мов гірлянди.
Лана Дармограй
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
