Вірш

Тим літом однієї парижської ночі
"Au revoir" ви мені сказали,
Я глянула у ваші сині очі-
І ні про що не спитала.
Ви на Ейфелову вежу її повели.
Я вас бачила. На двоє моє серце трісло.
Зі мною щасливим буть не змогли.
Ми з вами надто різні…
Ви з іншою ідете парком,
Неспішним кроком парком Монсері.
А я іду бульваром,
де складав вірші Петрарка,
Іду на молебень в Норт-Дам-де – Парі…
Я в Луврі, де на трон вінчалися королі,
Ви не одні над Сеною стрічаєте світання.
Ну що ж? Буває невзаємна любов на землі…
"Au revoir" – кажу вам на прощання.
Лана Дармограй