ВІТЕРЕЦЬ

Літнім ранком в чистім полі
Гуляє вітер на просторі
Дме повсюди куди схоче
Як дитя біжить охоче

Літав у небі без зупинки
Розігнав там всі хмаринки
І набравшись нових сил
Летів жваво в небосхил

Колихав берези і дуби
І прилетів він до верби
Пролітав скрізь її коси
Збирав він ніжно її роси

Як дівчину приласкав
Їй коси файно розчесав
Ніжно там її лоскоче
І пісню тихо їй шепоче

Прийшов вечір, день затих
І вітерець тихенько стих
За весь день уже втомився
І без сил весь залишився

Але зранку знову вітерець
Полетить весь напростець
І знов почне з усіма грати
Не дасть нікому сумувати

Ігор Лівак