Вітер траву похилив
ніби в молитву.
А ми з тобою у двох
програли цю битву.
Зоране поле мов почуття,
не розрівняти.
І тільки нестерпний біль
хоче обняти.
Обняти і пожаліти як трави, що
будуть скошені.
Молись, не молись – не уникнеш
холодної осені.
ЛАРИСА ЗАКІЄВА
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
