Вітер хмари наганяє,
Сірість небо вкрила,
Мряка по землі гуляє –
То вселенська сила!
Все кругом гуде на милі,
Ураган зірвався:
Дме по вулицях щосили,
Вихром увірвався!
Так природа розмовляє,
Розриває душу,
Людські болі викидає,
Віддає у сушу!
Вітер свище, гне коріння,
Крутяться дерева,
Сил невидиме творіння
Ллє водою з неба!
Птаха одинока, змокла
Тулиться під стріху,
Сиплеться листками жовтень,
Шле стихійне лихо.
Люди по домівках стихли,
Моляться в куточку,
До такого ще не звикли,
Просять про відстрочку.
ND🤍
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська