Слова, як ріки, пливуть крізь віки,
Несуть історію, болі й триумфи.
В кожному серці — український вогонь,
Що розпалює світлу, правдиву путь.
Тарас кличе з глибин століть,
Леся шепоче в душах, як вітер.
Франко — сокіл, що крилами б’є,
Грушевський — мудрець, що будує міст.
Юристи, письменники, борці за правду,
В їхніх словах — і сила, і справедливість.
Історія — це не просто сторінки,
Це наші корені, наші звитяги.
Сьогодні ми стоїмо на варті,
Бо кожен з нас — це продовження справи.
Україна — це вічне джерело,
Що в серці кожному говорить: «Живи сміливо!»
Так нехай же слова, як мечі,
Ріжуть плівку неправди й навії.
Бо в кожному з нас — історичний шлях,
І кожен з нас — це нащадок великих діячів.
Дмитро Зенкін
