Життя таке, що важко й уявити, воно нас часто валить з ніг, але ти маєш йти, а не сидіти, щоб ти колись сказав собі – Я переміг ! Щодня ти б’єшся за добро у світі, щодня долаєш труднощі важкі, і твої вчинки, як пахущі квіти несуть суцвіття в чорнії гілки.
Світ – це гра, де раунди долаєш, багато програш та з часом все ж перемагаєш. Але обману купа в світі теж він манить як скарбниця золота без меж, як зелені бумажки в твоїх руках, як нижчі люди у твоїх ногах, як холодний сніг над теплою землею, як вогнева сила Прометея. Не дай сліпити собі очі розірви пов’язку , і нехай серце про шепоче, поглянь, який цей білий світ прекрасний.
Вийди вночі поглянь на зорі, почуй розмови цвіркунів, відчуй який холодний вітер приносить тобі теплі сни. Не одягай ти маски більш ніколи, зніми і викинь назавжди, буть справжнім і самим собою, тоді ти знатимеш куди іти. Кожен свій день живи як останній, кожну хвилину і кожну мить, відчуй серця свого зітхання, яке шалено від емоцій горить.
Лови щастя від усього, від великого й малого, тільки ти у тебе є, і як жити рішення твоє. Завжди йди не зупиняйся і назад не оглядайся там уже нема нічого, а по переду, дорога у майбутнє у твоє. Через всі падіння світ можливості дає!
Анастасія
Вічний раунд
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська