В гонитві за щастям

‎Люди блукають все щастя шукають,
‎Де мрії вмирають, не встигнувши жить.
‎В погоні за тим, що із часом згасає,
‎Вони забувають як серцем любить.
‎
‎Порожні слова і обличчя в завісі,
‎Де сміх загубився у гуркоті справ.
‎І кожен неначе бреде по пустелі,
‎Шукає оазис, примарний той рай.
‎
‎В гонитві за щастям не бачать нещастя
‎Коли вже не бачиться світло в очах.
‎І навіть на сонці якась прохолода,
‎Бо темрява виросла в їхніх серцях.
‎
‎Люди шукають щастя повсюди,
‎Але ж воно поруч, в простіших речах.
‎У сміхові друга, у теплому слові,
‎В дитячих обіймах, у рідних руках.
‎
‎Ми часто втрачаєм себе у тривозі,
‎В гонитві за часом,у марних ділах.
‎Та варто спинитись, вдихнути повітря
‎І радість відчути в малих чудесах.
‎
‎Нехай у серцях розквітає надія,
‎Взаємопідтримка хай стане ключем .
‎Бо щастя не в тому щоб мати мільярди,
‎А вміти ділитись теплом день у день.
‎