В обличчях перехожих

Я здалеку буду тебе кохати,
Буду дивитися на тебе крізь сотню облич.
Душа буде полум’ям згорати,
Коли буду йти, будь ласка, не клич.

Я буду шукати тебе в обличчях перехожих,
Сподіватися на зустріч у снах.
І навіть у кімнаті голосів схожих,
Впізнаю твій, бо вже їде дах.

І навіть якщо твої очі мене не помітять,
Серце моє не скаже тобі ні слова.
Я звикну до тиші, слова вже не зцілять,
Але пам’ять про тебе житиме знову

Кожен крок у безмежжі, кожна мить без тебе-
Мовби розрив у часі, де втрачається все.
Та навіть якщо заблукаю в собі чи у небі,
Твоє ім’я в мені лунатиме досі, таке живе.

Час, мов вода, між пальців тече,
Та кохання моє- не з тих, що зникають.
Хоч відстань йде по колу, замкнуте кільце,
Я вірю: ми разом крокуватимемо до краю.
viadin