Секстина
В осінньому саду айстри білі,
Палахкотіли божественним вогнем,
Немов пір’їнки легкокрилі,
В осінньому саду айстри білі,
Палають ще більш з кожним днем.
Пелюсточки- сніг первозданний,
Торкнешся- заплаче, як дитя,
Яке ж тендітне у квітки життя…
Пелюсточки-сніг первозданний,
Хай поведе- у світ, світ забуття…
В осінньому саду айстри білі,
Чекають на твій прихід,
А поки луна десь пташиний спів…
В осінньому саду айстри білі,
Побачать тебе, й схилившись промовлять,, Привіт ",
Поглянь, який чудовий цей світ!
nezabydka
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
