в очах її я бачив море шрамів.
вони бушували і кидались в даль,
вона все так ж ясно посміхалася,
а в моменті палала наче зірка ясна.
тут – це робить не людина,
лише її м’яка душа.
вона колись впустила ножа в спину.
але ж зробила це не сама.
от би час назад повернути,
завадити початись кровотечі від ножа.
побачити, як щасливою в неї життя зможе промайнути. а вона буде, як зірка ясна.
ден
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська