В Україні війна?Та комусь це на руку.Знову мати сумна?Жінка чує розлуку?Воїн бравий застиг, Дітвора замовчала….Мамин той оберігЩо тримав… та спідкало…Шо? Немає солдата?Добре власт/ям кругом.Сум тільки мами і татаЛиш поплачуть гуртом…Лиш поплачуть.. та згодомНаші «злодії» будуть…Лиш знущаться з народуПрикривавшись ним всюди.А солдата немаПлаче жінка і діти’А в народа пітьма,Бо нема чим радіти..Доки буде той пан—Поки буде стрілятиВ Батьківщині той ланБуде все пропадати.І хай кожен солдат,Що віддав своє серцеСниться тому ,що такВідчинив війні дверці…Вже немає бійцяІ матуся не скаже,Що згубила отця,Республіка вража!Та живемо ми всімГнидам на протирі/чБуде чистим наш дім !!Бо наш дім,то є Січ!Лиш одне всіх турбує,За що помирають?Наші хлопці руйнуютьСвої сім’ї і плани?Чому вони гинуть?А комусь це на руку.Чому їхні дружини Несуть тую муку?Чому люди прості Лиш її захищають?Чому пісні сумні?Про неї складають……Про кого? ,-спитаєтеЧому хлопці є биті?Про неньку безкрайню,Що миром сповита.
То є наша країна!То є наші серця!Надія не гине!Підем до кінця!!!!
Дембіцька Ірина
