Гармидер часу

Гармидер часу. Він ховає справжнє
Дві тисячі і двадцять другий рік
Війна залишиться в сльозах пролитих
Бо це страшний, нещасний вік
Це вік пластмаси, загориться світло
Та світло не від сонячних ідей
Це той екран який дарує диво
Це телефон зіпсованих людей
Багато змін принесло покоління
І все наступний і наступний день
Ховають в землю всі свої уміння
Ховають і талант,і спів пісень
Звучить легенда вже не так як треба
Ці люди дарували нам красу
Вони славетне світло у тунелі
Вони поезію роками пронесуть
Їх вже нема..А є лиш вік пластмаси
Лиш вік давно зіпсованих ідей
А люди не легенди, це лиш чорні маси
Хто поверне нам тих людей?
Галя