Гарна людина

Гарною людиною визнана та, що до серця торкнеться відразу.
До неї не звикаєш — вона вже в тобі, як рідна мелодія, мов світло в пітьмі.
Твоя. Ти її відчуваєш у кожній добі, як сонце у вранішньому світлі зітхання.
Вона прийде в життя твоє, мов тихий вітер, і зніме біль, і смуток розвіє.
Не треба звикати — вона завжди була тут,
Як світло, від серця йде й до душі тихо мріє.
Гарною людиною визнана та, що щиро сміється, що плаче без сорому й зла.
Вона не зваблює, не засліплює блиском,
Вона, як мати, що до дитини завжди тепла.
Така людина пройде і залишить слід такий, що в пам’яті завжди тихий.
До неї тягнуться душі і мрії, до неї тягнешся й ти.
То бережи таких, хто душу твою гріє. Ніжно-ніжно. Мов лист осінній, мов зірка небесного краю…
Софійка Ткачук