Генетика
В консерваторії, на місце, на вакантне,
Триває конкурс, скоро вже фінал,
У лідерах мужчина імпозантний,
Який зачарував своєю грою зал.
Слух абсолютний, техніка захмарна,
А інструментом володіє , як Орфей!
Експресія і стиль, подача звуку бездоганна,
Ну як не взяти, видно ж – корифей!
Прийшов у кадри, документи оформляти:
– Скажіть, люб’язний друже, прізвище своє.
– Петренко. – Петренко?! Ну, а як вас звати?
Бо, те що я почув, нічого не пояснює!
– Микола – я. Чому ви, пане, здивувались?
– Микола?! А батька, як, шановний музиканте?
– Папашу, Моїсеєм мого звали.
– От, як бувають глибоко приховані таланти!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
