Героям слава!

Тут у горах, всі кажуть,
В моїх рідних Карпатах,
Сходить сонце, як завжди,
І не чути гармати.
Не зриваються бомби,
Не літають ракети.
Наче сходи до неба
Над земним нашим пеклом.
Та оманлива, мабуть,
Тиша в нашому краї.
Кожен день як і всюди
Тут Героїв ховають.
Цвітом жовто блакитним
Розквітають і в горах
Прапори на могилах
У загиблих Героїв.
І пташки не співають
В ту хвилину мовчання,
Коли їх на колінах
Зустрічають в останнє.
Кожен день плачуть діти
І ридають дружини,
А батьки посивілі
Все чекають на сина…
Але духом незламні,
Ми в молитві єдині:
Вічна слава Героям,
І їх вільній країні!
Любов Білошицька