гидко на душі

гидкий вечір в приємній компанії,
ти у колі моїх друзів веселих,
що п’ють один за одним шампанського келих
та це не значить, що ти одна,
лише з тобою говорю я.
Вони лише шум на фоні твого голосу,
такого ж гарного як і ти,
твої очі знову ворожать мене,
до тебе знову мушу я йти.
Повернусь, буває до когось,
і знову погляд твій сумний,
ти боїшся, що залишишся одна,
хоч і знаєш, що я вірний тип,
колись зазнала я твою появу серед класу,
на самоті, сиділа ти.
та це не повід тебе недооцінювати,
адже ти стала частиною моєю душі.
Хоч і це все мої мрії,
що станеш єдиним коханням мого життя,
що буду кохати тебе до смертоносного полум‘я.
Колись розлучить нас лише убивство моє,
власне, зроблене ж моїми руками,
та кеижку тримаючи в долонях,
забереш її у мене, скажеш: «Твоє — значить моє».
Зазвичай, як і з серцем ти зробила моїм..
Юлія Карпо