Можна когось забути, можна жити і бачити світ.
Можна жити дома, не бачити прикрасний світ.
Оленів в лісах, дощ на небесах.
Що там горіти, коли є місця,
де людина не ступа. Місце звірів широких лісів,
густих рік. Вони там живуть тварини,
величезний ліс, словно стіни.
Там стигають плоди смачні. Життя вирує там в лісах,
де не росте вкусний виноград, не побачити машин.
Там повно повних див, глибоких місць, повних рослин.
Не певно, окутали вони дерева.
Все зелене, яскраве, прикрасне.
Не шкодь природі лісу в горах.
Все-таки ти живий
Дьоміч Володимир
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
