Цей день настав – за ним прийшли,
В душі невИмовна скорбота.
Він позбирає всі гріхи!
І на вустах глуха німОта…
Всі органи сплелись в кулак,
Пульсує мозок, б’є у крові:
"О, Батьку мій, подай же знак!
Що Ти зі мною, у любові…"
На площі люди ждуть тортур,
Така собі лиха розвага,
Христос проходить через мур:
Усіх знущань, тропи зневаги…
Не чує болю, лиш печаль…
За підлість, зраду і жорстокість…
В Його душі вселенській жаль:
За кровожерливість, й убогість…
Пробили ноги…"Потерпи!"-
Благає Матір, ломить руки!..
Христос забрав людські гріхи.
Затемнення…кінець всім мукам.
ND🤍
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
