Гори линуть й я полину,
В сади красиві й без зла
Та чомусь не можна всім туди
Мовляв брехня там повсяк край
А Я полину й не загину
Не наткнусь я на негоду
Хоч у будь-яку погоду
Я полину й не загину
Доведу що щастя там!
Як полину, то не повернуся
З місцин чудових та красивих, нема вже виходу мені…
Вілена Ромаш
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
