Маленька свічка у віконці
Горіла тихо на іконці
Там молилась слізно мати
Коли вкладала маля спати
І в одну мить десь осторонь
Упав із неба злий вогонь
І поміж руїн на самоті
Тліє свічка в темноті
Після ворожого обстріла
Вона одна лиш уціліла
І так всю ніч ворожі сили
Все кругом там розбомбили
Було у свічечки бажання
Щоб дотриматись до рання
Де сховатись, що зробити
Щоб цю нічку пережити
Віск гарячий скрізь залози
Стікав по ній як чисті сльози
Гірко плакала від болю
За таку жорстоку долю
Її вогник аж до рання
Було видно полихання
А вранці згасла між сміття
Як в цих руїнах все життя
Ігор Лівак
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
