Ось світанковий раночок настав ,
І соловейко весело защебетав.
І квітоньки синьо-жовті розквітають,
І щирі серця у моїй душі панують.
Вийшов , я з хатинки , наче своєї ,
В українському костюмі , як патріот рідної землі.
В саду великому , наче чарівному ,
Збирав я овочі свої.
І , якось , раптом , зайшов я у хатинку ,
Свого котика та кішку , наче ніжнесенько зігрів.
Та з овочів своїх прекрасних ,
Приготував , наче борщ свій смачний.
І з селянцями , я весело спілкуюсь ,
На мові , наче мелодійній .
І пес мій , з котиком та кішкою ,
Наче разом товаришують.
І душа моя розквітає ,
Наче з синьо-жовтими кольорами.
Сонечко ласкаво сміється ,
І вода тече , наче річками стрункими.
Ось , темний вечір , вже настав,
І у домівку я пішов .
І лягаю , я у ліжко ,
І засинаю , як великий господар .
