Господь!
Я створений по образу й подобію
Твоїх неоціненно возвеличених кишок
Я збився з пантелику, як подарували мову
Бо усе, що нам потрібно – це довічний гарний сон
Вві сні мене камінням забивав ворожий натовп
Мене влада покарала за розбещення дітей
Впадаючи у відчай, я нервово посміхався
Сини мої помстяться внукам ворожих людей
Господь!
Я створений по образу й подобію
Твоїх мозолей, що за ранок знищили мурах
Я збився з пантелику, як пороздавали шанси
Бо поблажки ми навчились поголовно забувать
У пам’яті зпливали найприємніші моменти:
Біль од самокатування та моральний дисонанс
Знаю, що до смерті буду кров’ю працювати,
Але в всім своїм безсиллі винуватить буду вас
Wald May
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
