Спокій втрачено вже давно!
Ще тоді, коли бУло так видно,
Що без тебе – життя було…
Лише пошуком – так очевидно!
Ночі сум, вже накрив вогонь
мого серця, що не з тобою!
Хочу я лиш твоїх долонь
Доторкнутись своєю любов’ю!
Мої сни вже давно не тут,
Де я був, коли жив без тебе!
Твої думи давно вже йдуть,
Сподіваюсь, кохана – до мене?…
Хто сьогодні такі як ми?
В "гречку" стрибнувши, мають щастя?
Хто ті дивні, різні вони?
Можуть нас зрозуміти так ясно!?
Як прожити ще день без тебе!?
Я не знаю тепер, моя пташко!
Я не можу так, та й не треба!
Ти мій світ, хоч би як було важко!
MARUMA
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
