Гілочка

Гілка в темряві висить,
Гілка в темряві дума,
Дума в неї гарна,
Дума вона про день наступний.
Чи то завтра сонце буде,
Чи то дощ піде.
А місяць вже зійшов.
А гілка все дума:
Може, завтра пташка прилетить
Та гніздо своє звиє,
Чи може їжачок припопзе до неї.
А місяць вже сховався,
Та сонечко уже прокинулось,
А гілка далі дума:
Мабуть, день уже настав,
Сонце вже в зійшло?
І ніч вже закінчилась?
Та тут гроза почалась,
І блискавка у дерево попала,
Бідна гілочка горить,
Бідна гілочка кричить.
Та думи не згубила,
Знову вона дума:
Як же так?
Чому та блискавка напала?
Чому болю вона мені завдала?
Я спокійно тут висіла,
Та нічого не робила!
За що покарання мені таке!
Так вона кричала,
Так вона і дума
Та згоріло дерево зі часом.
І про гілочку ніхто і не згадав.
Морквина