А дім пустий, пустинно він німий…
Твої сліди іще живуть і дихають у ньому.
Я так втомилась жити в однині
Й ніщо не забирає цюю втому.
Легкий дощик постукує в вікно
І барабанить десь по підвіконню.
Мені ж здається, це легкий твій крок
Навідує моє гірке безсоння.
Я так і не навчилась жить сама,
Хоч намагаюсь, так і не виходить.
Яка ж то довга ніч, нема кінця.
Скоріше б ранок, не світає довго.
Любов
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
