Давай зустрінемось з тобою,
Хоч на пів години.
Хоч на ті кляті 30 хвилин.
Але я впевнений…
Нам вистачить.
Вистачить, цього часу,
Щоб зрозуміти один одного.
Так, ми рідко бачимось.
Останнім часом,
Майже не згадуєм один про одного.
Та ти – людина яку я не хочу відпускати.
Я не пишу білі вірші, але сьогодні…
Мої бісові думи ідуть занадто стрімко,
Щоб хоч якось, їх редагувати.
Я сумую,
Я чекаю на тебе.
Я вірю,
Що ти чекаєш також.
Любий друже.
Станчік
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
