Покрилися ранковою росою,
Кущі, дерева, квіти, все навколо.
Блакить небесна, начебто сльозою,
Змиває горе, зло і бруд довкола.
І над молочно лагідним лиманом,
Будинки наче гори виринають,
Бо він укрився димчастим туманом,
На світ чомусь із сумом поглядають.
Десь дятла стукіт здалеку лунає,
Можливо він про щось доповідає?
І серце, його розповідь торкає,
І спокоєм всю душу огортає.
Розвіявся туман вже над лиманом.
Й роса злетіла у небесну даль.
Запахло прохолодою, дурманом.
Це осінь просто скинула вуаль…
Анна Стоєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
