Два зболених серця, поранені крила,
Злетіли у вирій чуттів…
Життя на долонях, як книгу відкрили,
Щоб злитися в морі зі снів…
О, так! Доля їх не щадила,
Скривавлені рани душі…
Та, знову любов їхнє серце зцілила,
Побачили зорі ясні…
І так, дуже важко впустити людину –
У простір своєї мети…
Вони не злякались і стали щасливі!
Наосліп в майбутнє пішли.
Багаж за плечима…чимало рапсодій…
О, це незбагненне життя…
Забули про страх, ціла гама мелодій!
Феєрія мандрів буття…
Летять в невагомість, два зранені серця,
Злилися у танго крильми…
Вагання та сумнів…все з часом минеться,
Так світяться в Небі зірки!
ND💞
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
