І
Кохання язикИ
У хОлоді
Земнім
Космічно
ОхОплюють і душу й тіло
НеземнИм
ОгнЕм
ОтИм однИм
Що нам залишився од Нього
Любов
ОпАла з дерева життя
ЛисткОм
Чи
пЕлюстком
На землю
Щоб проростИ добрОм і злОм
І
стАти всім
для тих вигнАнців
ЖивИти в них життя
нескІнченним узОром з хрестиків в землі
і без хрестів з травИ горбОчків
зсудИлася нам доля не вві сні
горОбчики цвірінькають пісні
дитина вперше відкривАє свОї очі
і
світ приймАє бути в нім царЕм
ІІ
гОла
головА
не мЕрзне
Тільки
коли вітер
на мостУ
крИлами-губАми
все мінЯє
з
тЕрену вінОк
на
холОдно-мОкру АнтарктИду
проростає
ув макітру
лід
гУсіні неввИдимої гамір
з чим дойдУ до тебе якщо від
мОго вЕрху й сліду не зостАне
в кришталі зупИниться мій пульс
у своЄму хтИвому хитАнні
прОстором простЯгнутим в твій бік
де б ти не булА – я йдУ до тЕбе
