Двоє
Якось відчув в дитинстві,
Що не такий як всі я впринципі.
Завжди чув когось іншого в собі,
Наче інша особистість спочиває в мені.
Від цього було мені лячно,
Та нічого, вся ця лячність обійшлася марно.
Все ж таки ми здружилися,
І стали друзями близькими ми.
Тепер ходимо по місту разом,
І їмо одиноких особистостей не таких як ми.
Чекайте на нас усюди,
Бо ми ходимо всюди двоє…
Підлубний Гордій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
