Приблизно дві тисячі років назад,в землі де багато пройшло легіонів солдат,в землі де знаходиться мертве море,злилися в єдине і радість і горе.у древній юдейській землі,коли у містах а коли й у селі чоловік один мандрував і людей добру повчав.те що він казав незабутнє,це з’єднало минуле й майбутнє,для людей щось нове він відкрив він навчав їх любить ворогів.він добро учив людей робити і зла нікому не чинити,чоловік незвичайний оцей був Ісус що прийшов врятувати людей.і слухали люди,і вчились уважно,але в учні він взяв переважно людей що не тільки вірили в нього а й за ним йшли в далеку дорогу.ось Ісус по землі мандрував і людей він повчав й лікував,і ходили люди за ним поділитися горем своїм.і у всіх хто до нього приходив на обличчі миттєво з’являвся подив,як тільки Ісус доторкнеться то хвороба відразу минеться.та не всі раділи Ісуса приходу й не поділяли радість народу,деякі люди його знищити хотіли і на нього злобу в душі затаїли.за владу свою злякались і Ісуса позбутись поклялись вони всю правду заховали а від народу чути правди не бажали.вони злякалися що люди їм підкорятися не будуть,вони злякались що нікого не зацікавлять їх вимоги.тому-то вони й заспішили одного із учнів Ісуса купили,і обіцяли нагороду хорошу та не чисті отримані зрадою гроші.і видав катам він сина людського а їм не потрібно більше нічого.на суд повели цю невинну людину знайти їй пошвидше серйозну провину.його судили за те,що прийшов до народу,а також за те,що казав про свободу.його звинуватили в тім,що він богу молився царям же земним не скорився.спаситель,який нікому зла не бажав був звинувачений в тім,що народ бунтував,був винен у тім що любив нас усіх й на себе прийняв не один він наш гріх.і били його і в обличчя плювали й образливе слово не раз вимовляли,за те що не вмів він ненавидить друга чи брата,не вмів він ненавидить зрадника вбивцю і ката,він за це на хресті був розп’ятий.це знищили не просто правду нову,це все одно що у народа відібрати мову,як праведному вигадати провину і як від матері забирать малесеньку дитину.не над розбійником цей осуд учинили,а це обманом правду вкрили,це вкрила світло темнота,це злом покрилась доброта.та зло не довго царювало і темрява світлішати почала обман не довго протримався коли із правдою змагався.потуги суддів всі були даремні,бо вісті маємо приємні,що нам дароване спасіння святим христовим воскресінням.
Пастух андрій
Дві тисячі
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська