Від тіні забутих рутиною Предків
Вийшли вони, демони зла
Як сіли на коні , під Знаменами червоними,
І народи погнали Показуючи зблуду добра.
Посіялись манкурти, Краєм імперським,
Показуючи лживі сади в Раї Едемськім.
Та в імперії тріщина Велика з’явилась,
Як вона появилась, так і у Морі часу втопилась.
Та не встигли Передихнути як нова Орда,
Зі сходу в лоно рабства Всіх збира..
Голод і мори і інші були Біси
Українську мову чорти Пробували убити,
Проте мова витримала, а Чорти ні.
Довгождана свобода З’явилась ,
Але ні …
Не справжня свобода а Лжива ,
Воля виявилась мінлива..
22 роки обід і нарікань
Безстрашний народе Наказую
ПОСТАНЬ!
Десять років боротьби з Демонами зла,
Всюди у нас пошуки Добра, але повсюди Імла..
Орда з конів пересіла на Танки,
С#ки із середини Розкрадали гуманітарки .
Та за нами прірва ні Кроку Назад.
Вдосталь попереду Заховано засад.
Федоляк Юрій
Демони зла
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська